намазувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
намазуватися — уюся, уєшся, недок., нама/затися, а/жуся, а/жешся; наказ. сп. нама/жся; док. 1) чим. Намазувати себе чим небудь рідким, липким, густим, жирним і т. ін. || розм. Підмальовувати обличчя гримом, фарбою; гримуватися, фарбуватися. 2) тільки недок. Пас … Український тлумачний словник
воскувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Натирати, намазувати або просочувати що небудь воском. Воскувати підлогу … Український тлумачний словник
наваксовувати — ую, уєш, недок., наваксува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Покривати, намазувати ваксою … Український тлумачний словник
намазати — див. намазувати … Український тлумачний словник
намазування — я, с. Дія за знач. намазувати … Український тлумачний словник
насалювати — юю, юєш, недок., наса/лити, лю, лиш, док., перех., розм. Намазувати, натирати салом … Український тлумачний словник
насмальцьовувати — ую, уєш, недок., насмальцюва/ти, ю/ю, ю/єш, док., перех., розм. Намазувати, натирати чимось жирним, масним … Український тлумачний словник
натирати — а/ю, а/єш, недок., нате/рти, тру/, тре/ш, док., перех. 1) чим і без додатка. Намазуючи, покриваючи чим небудь, розтирати або, тручи, намазувати, покривати чимось. || Натискаючи чим небудь, терти. 2) чим і без додатка. Начищати до блиску, тручи… … Український тлумачний словник
нафабрювати — юю, юєш, недок., нафа/брити, рю, риш, док., перех. 1) Покривати, намазувати косметичною фарбою (фаброю) вуса, бороду. 2) розм. Те саме, що начищати 2) … Український тлумачний словник
